понеділок, 18 листопада 2013 р.

Сучасна освіта...


Характерними рисами сучасності є стрімкий темп життя, зміни і кризи. І контрзаходом цих факторів є розвиток особистості, але не тієї, яка буде мати лише знання, а тої, яка зможе реалізуватися у житті. Для цього їй необхідно розвивати цілеспрямованість, організованість, дисциплінованість, силу волі – тверде рішення виконати поставлене завдання, відповідальність, лідерські якості (впевненість у собі, незалежність, уміння відстояти свою точку зору, привернути увагу оточуючих). Та основна цінність лідера – вміння вести за собою людей та їх надихати. А для того, щоб розвинути дані якості чи навички у людини, має бути чітко сформована система, яка б включала в себе не лише розумовий рівень освіти (виклад навчального матеріалу), а й емоційний, чого сучасна система освіти не передбачає. Тому що саме освіта має перетворити "гусеницю у метелика".

Емоційний рівень освіти. 

Часто ще в школі в дитини розвивається страх емоції... більш конкретно, побоювання створення помилки, яка призводять до страху невдачі. Замість того, щоб надихати дитину, їй говорять: «якщо ти зробиш помилку – тебе покарають», тобто вже на підсвідомому рівні дитині закладають ці негативні емоції. Я не прибічниця того, щоб хвалили за невдачі, та все ж, коли ми робимо помилки - ми вчимося. Наведемо простий приклад – людина вчиться їздити на велосипеді. Вона робить помилку, падає, але знову ж таки повертається до вихідної точки та намагається знову. Та при цьому вона робить відповідні висновки. Дуже часто людина не робить ніяких дій, тому що боїться отримати поразку і сама того не розуміючи вона вже втрачає можливість вчитися і рости. Хоча вчитися можна на своїх помилках, на помилках інших, але можна вчитися на успіху людей.

Були проведені дослідження, в процесі яких вчені розмежували академічний інтелект від емоційного. Молодий спеціаліст при влаштуванні на роботу завжди чекає великих доходів зразу, але забуває, що спочатку треба гарно попрацювати. Проходить певний невеликий проміжок часу, бажаного ще немає, людина розчаровується і знов щось нове починає шукати для себе. Саме ризик і відстрочка оплати тривожать людину емоційно. А це і є ознакою низького рівня емоційного інтелекту.

Навчатися можна по-різному. Можна пізнавати нове, а можна тренувати розум, старатися відкрити для себе те, що ще не знайдено.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти є побудова такого процесу учення, який міг би бути основою формування мотиваційної сфери учнів. Це не випадково, оскільки питання про мотиви - це по суті питання про якість учбової діяльності. Переважання зовнішніх, утилітарних мотивів веде до того, що учення набуває формальний характер, відсутній творчий підхід, самостійна постановка учбових цілей. Відомо, що саме негативне або байдуже відношення до учення може бути причиною низької успішності або неуспішності учня. Під мотивом найчастіше розуміють причину, яка лежить в основі вибору дій і вчинків, сукупності зовнішніх і внутрішніх умов, що викликають активність суб'єкта. Крім цого, дуже важливе значення мають потреби – це рушійна сила розвитку особистості. Мотиви, потреби та цілі – є складовими мотиваційної сфери людини.


Варто звернути увагу і на духовний рівень освіти. 
Розвиток майбутнього людини залежить від віри. Щоб мати бачення яскравого майбутнього, треба мати віру. Якщо слабка віра – слабке бачення. Якщо бачення і віра слабкі – майбутнє бути таким, як і сьогодення.

Мітки:

0 коментарі(в):

Дописати коментар

Підписка на Дописати коментарі [Atom]

<< Головна сторінка